Інтернет-портал української культури Кубані

П`ятниця
13.12.2019
08:27
Вітаю Вас Гість | RSS Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Новинки бібліотеки
[25.06.2017]
Кирий О. Адыгейский ... (1)
[22.01.2017]
Кирий П_Украинская м... (0)
[05.12.2016]
Спиридон Добровольсь... (0)
[19.03.2015]
Іванис В. Стежками ж... (0)
[07.03.2015]
Український тиждень ... (0)
[26.11.2014]
Козак Мамай (0)
[11.10.2014]
Жарко Я. Баштанник (... (0)
[24.09.2014]
Петлюра С. Секретні ... (0)

Архів записів

Пошук

Запрошуємо!

Головна » 2014 » Квітень » 10

Схаменiться!
Із ким нащадки славних запорожців — кубанські козаки?


 

1838 року в знаменитому вірші «До Основ’яненка», написаному під враженням від праці останнього про заснування Чорноморського війська на Кубані, Т. Шевченко писав про його засновника: «Наш завзятий Головатий не вмре, не загине».   Щоправда, в опублікованому варіанті в «Кобзарі» перші три слова за порадою редактора П. Куліша замінено ширшим поняттям — «Наша пісня, наша дума». Відома хвилююча дружба між Кобзарем і наказним отаманом Чорноморського війська Я. Кухаренком, який листувався із засланим поетом, підтримував його матеріально та морально, написав українську виставу «Чорноморський побит на Кубані», на основі якої М. Лисенко створив оперу «Чорноморці».

СТО РОКІВ ТОМУ ПРЕДКИ СУЧАСНИХ КУБАНСЬКИХ КОЗАКІВ НА ВЕСЬ СВІТ ПРОСЛАВИЛИСЯ ЯК ІНІЦІАТОРИ БРАТАННЯ ВОРОГУЮЧИХ АРМІЙ. А ЯКУ ПАМ’ЯТЬ ЗАЛИШАТЬ ПІСЛЯ СЕБЕ ЇХНІ НАЩАДКИ? / ФОТО ЛЄНЬЯРИ АБІБУЛАЄВОЇ

Світлою сторінкою порозуміння між українцями в роки Першої світової війни, які воювали в арміях ворогуючих між собою Російської та Австро-Угорської імперій, було організоване братання між вояками першої в особі українських кубанців та другої — в особі галицьких українців. Ця ініціатива, що була витвором прозрілих українців, стала прикладом для братання вояків інших національностей. Утім, пізніше більшовицька пропаганда, зокрема відомий совєтський публіцист О. Ярославський в «Історії громадянської війни», грубо фальсифікувала факти, приписавши витвір братерства українців т. зв. більшовицькій пропаганді. Після розвалу Російської імперії пам’ятні зусилля до єдності з Українською Народною Республікою кубанських керівників Рябовола (підступно вбитого російськими шовіністами) та Бича, а також наведені в спогадах А. Денікіна факти відмови кубанських частин, які опинилися в складі Добровольчої армії, воювати проти єдиновірних братів-українців з армії УНР. ... Читати далі »

Прикрепления:
Категория: | Просмотров: 528 | Добавил: Керівник | Дата: 10.04.2014 | Комментарии (3)

Форма входу

Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Погода

Наша кнопка


Корисні посилання


  • Просвіта © 2019 Створити безкоштовний сайт на uCoz